белалгін
БЕЛАЛГІ́Н, у, ч., фарм.
Лікувальний знеболювальний та протикислотний препарат, який вживають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.
Таблетки белалгіну випускають у контурних чарункових або безчарункових упаковках (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- белалгін — белалгі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- белалгін — -у, ч. Лікарський протиспазматичний, знеболювальний та протикислотний засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- белалгін — белалгі́н [від бел(адонна) і (ан)алгін] лікарський протиспазматичний, знеболюючий та протикислотний засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Словник іншомовних слів Мельничука