белемніт
БЕЛЕМНІ́Т, а, ч., палеонт.
1. тільки мн. Ряд викопних морських молюсків класу головоногих.
У відкладах вапняків особливо численні рештки белемнітів (з наук. літ.);
Дуже повільно відмирали навіть такі тварини, як динозаври, амоніти, белемніти (з навч. літ.).
2. Списоподібна частина скам'янілого скелета такого молюска; раковина-хребет.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- белемніт — белемні́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови