беліберда
БЕЛІБЕРДА́, и́, ж., зневажл., рідко.
Дурниці.
Тут ніяких лампад нема, .. і люди думають без всякої ідеалістичної беліберди (М. Хвильовий);
Потіють бідні [перекладачі], трудяться, а прочитати – беліберда (Василь Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me