1. Словник української мови у 20 томах

бенефіціантка

БЕНЕФІЦІА́НТКА, и, ж.

Жін. до бенефіціа́нт.

Ніжність люблячого серця, жвавість, пристрасність, шалена рішучість безнадії – всі ці порухи душевні бенефіціантка передала яскраво (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бенефіціантка — бенефіціа́нтка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бенефіціантка — -и. Жін. до бенефіціант. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бенефіціантка — БЕНЕФІЦІА́НТКА, и, ж. Жін. до бенефіціа́нт. Ніжність люблячого серця, живість, пристрасність, шалена рішучість безнадії — всі ці порухи душевні бенефіціантка передала яскраво (Минуле укр. театру, 1953, 166). Словник української мови в 11 томах