бентежитися

БЕНТЕ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок.

1. Хвилюватися, тривожитися.

Ірод боявся Івана [Хрестителя], знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Душа в Копронідоса все-таки бентежилась і тривожилась (І. Нечуй-Левицький);

– Нехай там бідний рекрут не бентежиться (І. Франко).

2. Ніяковіти.

Голосно ділиться [Кулик] з селянами своїми думками про капітана Дьяконова, ніскільки не бентежачись його особистою тут присутністю (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бентежитися — (хвилюватися з приводу чогось) ніяковіти, тривожитися, розгублюватися// збиватися з пантелику, ставати ні в сих ні в тих. Словник синонімів Полюги
  2. бентежитися — бенте́житися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. бентежитися — Хвилюватися, тривожитися, сил. отетерівати; (від сорому) ніяковіти, губитися, не знати, на яку ступити, сил. збиватися з пантелику, р. пантеличитися. Словник синонімів Караванського
  4. бентежитися — -жуся, -жишся, недок. 1》 Хвилюватися, тривожитися. 2》 Приходити в стан замішання; ніяковіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бентежитися — див. хвилюватися Словник синонімів Вусика
  6. бентежитися — ЗБЕНТЕ́ЖИТИСЯ (прийти в стан замішання, зніяковіння), ЗНІЯКОВІ́ТИ, ЗНІ́ТИТИСЯ, ЗАМІША́ТИСЯ, ЗАМ'Я́ТИСЯ, ЗАСОРО́МИТИСЯ, СКОНФУ́ЗИТИСЯ розм., СТУШУВА́ТИСЯ розм., ЗМІША́ТИСЯ рідко. — Недок. Словник синонімів української мови
  7. бентежитися — БЕНТЕ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. 1. Хвилюватися, тривожитися. Душа в Копронідоса все-таки бентежилась і тривожилась (Н.-Лев., III, 1956, 397); — Нехай там бідний рекрут не бентежиться (Фр., II, 1950, 340). 2. Приходити в стан замішання; ніяковіти. Словник української мови в 11 томах