бентежний
БЕНТЕ́ЖНИЙ, а, е.
Який викликає хвилювання, тривогу; хвилюючий, тривожний.
Вранці вона прокинулась від бентежного почуття, що одразу облило всю її істоту, жахнуло серце (Григорій Тютюнник);
// Який виражає тривогу, хвилювання.
– Рятуйте! Рятуйте! – вирвався бентежний крик із далекої кімнати (С. Васильченко);
Саїд, не давши собі ніякої ради, схопився на ноги. В очах блимнули бентежні вогні (Іван Ле);
// Пройнятий, охоплений хвилюванням; схвильований, неспокійний.
Ніхто й ніщо не могло тепер спинити його бентежної, охопленої гнівом душі (А. Шиян);
Ніколи Не був він таким мовчазним, Сумним і бентежним (П. Воронько);
// Сповнений тривог, хвилювань.
Це було в бентежний серпень сорок першого року (О. Гончар);
* Образно. І моря бентежна плавба З моєю злилася ходою (М. Вінграновський).
Значення в інших словниках
- бентежний — бенте́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- бентежний — Тривожний, сов. хвилюючий; (- душу) неспокійний, схвильований. Словник синонімів Караванського
- бентежний — -а, -е. Який викликає хвилювання, тривогу; хвилюючий, тривожний. || Який виражає тривогу, хвилювання. || Пройнятий, охоплений хвилюванням; схвильований, неспокійний. || Сповнений тривог, хвилювань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бентежний — НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про час, пору, життя, роботу тощо — сповнений неспокою, турбот, хвилювань), НЕВПОКІ́ЙНИЙ заст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); НЕЗАТИ́ШНИ́Й (який спричиняє душевний дискомфорт); БЕНТЕ́ЖНИЙ, ВОРОХО́БНИЙ розм. (перев. Словник синонімів української мови
- бентежний — Бенте́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бентежний — БЕНТЕ́ЖНИЙ, а, е. Який викликає хвилювання, тривогу; хвилюючий, тривожний. Вранці вона прокинулась від бентежного почуття, що одразу облило всю її істоту, жахнуло серце (Тют., Вир, 1964, 452); // Який виражає тривогу, хвилювання. — Рятуйте! Рятуйте!... Словник української мови в 11 томах