бентежний
БЕНТЕ́ЖНИЙ, а, е. Який викликає хвилювання, тривогу; хвилюючий, тривожний.
Вранці вона прокинулась від бентежного почуття, що одразу облило всю її істоту, жахнуло серце (Тют., Вир, 1964, 452);
// Який виражає тривогу, хвилювання.
— Рятуйте! Рятуйте! — вирвався бентежний крик із далекої кімнати (Вас., І, 1959, 259);
Саїд, не давши собі ніякої ради, схопився на ноги. В очах блимнули бентежні вогні (Ле, Міжгір’я, 1953, 335);
// Пройнятий, охоплений хвилюванням; схвильований, неспокійний.
Ніколи Де був він таким мовчазним. Сумним і бентежним (Воронько, Райком.., 1949, 20);
Ніхто й ніщо не могло тепер спинити його бентежної, охопленої гнівом душі (Шиян, Гроза.., 1956, 459);
// Сповнений тривог, хвилювань.
Це було в бентежний серпень сорок першого року (Гончар, Новели, 1954, 71).
Значення в інших словниках
- бентежний — бенте́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- бентежний — Тривожний, сов. хвилюючий; (- душу) неспокійний, схвильований. Словник синонімів Караванського
- бентежний — -а, -е. Який викликає хвилювання, тривогу; хвилюючий, тривожний. || Який виражає тривогу, хвилювання. || Пройнятий, охоплений хвилюванням; схвильований, неспокійний. || Сповнений тривог, хвилювань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бентежний — БЕНТЕ́ЖНИЙ, а, е. Який викликає хвилювання, тривогу; хвилюючий, тривожний. Вранці вона прокинулась від бентежного почуття, що одразу облило всю її істоту, жахнуло серце (Григорій Тютюнник); // Який виражає тривогу, хвилювання. – Рятуйте! Рятуйте!... Словник української мови у 20 томах
- бентежний — НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про час, пору, життя, роботу тощо — сповнений неспокою, турбот, хвилювань), НЕВПОКІ́ЙНИЙ заст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); НЕЗАТИ́ШНИ́Й (який спричиняє душевний дискомфорт); БЕНТЕ́ЖНИЙ, ВОРОХО́БНИЙ розм. (перев. Словник синонімів української мови
- бентежний — Бенте́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)