бентежно

БЕНТЕ́ЖНО. Присл. до бенте́жний.

Чорні, глибоко посаджені очі дивляться на світ бентежно (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 34);

// у знач. присудк. сл.

Микола ступав немов по розпечених кам’яних плитах, так йому було бентежно від однієї думки, що скрізь тут встає жива історія (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бентежно — бенте́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бентежно — Присл. до бентежний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бентежно — БЕНТЕ́ЖНО. Присл. до бенте́жний. Чорні, глибоко посаджені очі дивляться на світ бентежно (Д. Бедзик); // у знач. пред. Микола ступав немов по розпечених кам'яних плитах, так йому було бентежно від однієї думки, що скрізь тут встає жива історія (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  4. бентежно — див. радісно; тривожно Словник синонімів Вусика