бербениця
БЕРБЕНИ́ЦЯ, і, ж., діал.
Діжечка, барило.
Гості набирали у бербениці бриндзи [бринзи] та .. знову спускались в долини (М. Коцюбинський);
У гуцульських коморах стояли довгі шеренги бочок, бербениць і малих барилець із бринзою, маслом (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бербениця — Бербени́ця [24,50]: Бе́рбениця [21]: — бочка, діжка [24,IX] — вузька висока діжечка [XX] Щодо меду, то поговорю з дяком, а щодо бундза, то мені здається, що нема потреби лазити за ним на полонину і везти його до Львова... Словник з творів Івана Франка
- бербениця — бербени́ця іменник жіночого роду діжечка, барило діал. Орфографічний словник української мови
- бербениця — -і, ж., діал. Діжечка, барило. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бербениця — БЕРБЕНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Діжечка, барило. Гості набирали у бербениці бриндзи та.. знову спускались в долини (Коцюб., II, 1955, 327). Словник української мови в 11 томах
- бербениця — Бербениця, -ці ж. Боченокъ (чаще всего для сыра и др. молочныхъ продуктовъ). Шух. І. 250, 251. ЕЗ. V. 63. Пропилисьте молодицю за паленки бербеницю. Гол. IV. 441. Сім бербениць сиру. О. 1862. IV. 13. Лежать в бербеницях червінці без числа. Млак. 82. Словник української мови Грінченка