1. Словник української мови у 20 томах

бережний

БЕ́РЕЖНИЙ, а, е.

Який уміє берегти що-небудь, дбайливо поводитися з чим-небудь; дбайливий.

При бережному ставленні людини до природи технічний прогрес не вступає у непримиренну суперечність із біосферою (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бережний — -а, -е. Який уміє берегти що-небудь, дбайливо поводитися з чим-небудь; дбайливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Бережний — Бережни́й прізвище Орфографічний словник української мови
  3. бережний — див. бережливий; обережний Словник синонімів Вусика
  4. бережний — ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙ розм., ДБА́ЙНИЙ діал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИВИЙ діал., КУКІ́БНИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ПОКЛА́ДНИЙ діал. (який уміє берегти, зберігати щось). Словник синонімів української мови
  5. бережний — БЕ́РЕЖНИЙ, а, е. Який уміє берегти що-небудь, дбайливо поводитися з чим-небудь; дбайливий. Словник української мови в 11 томах