берилій

БЕРИ́ЛІЙ, ю, ч.

1. Хімічний елемент з атомним номером 4, дуже легкий твердий метал сріблястого кольору.

За літієм іде берилій – теж метал, але двовалентний (з навч. літ.);

Берилій та його сплави використовують у космічній та ракетній техніці (із журн.).

2. Те саме, що бери́л.

А князі принесли каміння смарагдове та інше каміння дороге на ризу Авірону: і сард, і топаз, .. і онікс, і берилій (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берилій — бери́лій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
  2. берилій — Бериллий — berillium — *Beryllium — хімічний елемент. Символ Be, ат. н. 4, ат. маса 9,01218. Має один стабільний ізотоп Ве. Відкритий в 1798 р. франц. хіміком Л.Вокленом у вигляді оксиду ВеО, виділеного з берилу. Б. — легкий світло-сірий метал. Гірничий енциклопедичний словник
  3. берилій — -ю, ч. Be. Хімічний елемент; дуже легкий, твердий метал сріблястого кольору. Використовується як конструкційний матеріал у авіа- і ракетобудуванні, ядерній техніці, електроніці, електротехніці, рентгенотехніці. Надзвичайно отруйний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. берилій — бери́лій (від грец. βήρυλλος – берил) хімічний елемент, символ Be, ат. н. 4; метал світло-сірого кольору. Застосовують як відбивач, уповільнювач і джерело нейтронів у атомних реакторах. Сполуки Б. дуже отруйні. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. берилій — Ве, хіміч. елемент з атомним числом 4; крихкий, досить твердий сріблястий метал; стійкий до атмосферного впливу (має місце пасивація); міститься в мінералах (напр. Універсальний словник-енциклопедія
  6. берилій — БЕРИ́ЛІЙ, ю, ч. Хімічний елемент — дуже легкий, твердий метал сріблястого кольору. За літієм іде берилій — теж метал, але двовалентний (Заг. хімія, 1955, 79). Словник української мови в 11 томах