1. Гірничий енциклопедичний словник

берилій

Бериллий — berillium — *Beryllium — хімічний елемент. Символ Be, ат. н. 4, ат. маса 9,01218. Має один стабільний ізотоп Ве. Відкритий в 1798 р. франц. хіміком Л.Вокленом у вигляді оксиду ВеО, виділеного з берилу. Б. — легкий світло-сірий метал. Густина 1844 кг/м3, t плавлення 1284оС. Кларк 6•10-4% за масою. Б. — типовий амфотерний елемент з високою хім. активністю; компактний Б. стійкий на повітрі завдяки утворенню плівки ВеО. При нагріванні сполучається з киснем, галогенами та ін. неметалами. Розчинний в лугах і більшості кислот. При високих т-рах Б. взаємодіє з більшістю металів, утворюючи бериліди. Розплавлений Б. взаємодіє з оксидами, нітридами, сульфідами, карбідами. Леткі сполуки Б. і пил, що містить Б., токсичні. Відомо 54 берилієві мінерали, найважливіші – берил, фенакіт, бертрандит, гельвін. Заг. запаси Б. в рудах бл. 400 тис.т. Застосовують у сплавах берилію для конструкцій надзвукових літаків, ракет, космічних апаратів тощо. В ядерній техніці Б. — джерело нейтронів.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берилій — бери́лій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
  2. берилій — -ю, ч. Be. Хімічний елемент; дуже легкий, твердий метал сріблястого кольору. Використовується як конструкційний матеріал у авіа- і ракетобудуванні, ядерній техніці, електроніці, електротехніці, рентгенотехніці. Надзвичайно отруйний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. берилій — БЕРИ́ЛІЙ, ю, ч. 1. Хімічний елемент з атомним номером 4, дуже легкий твердий метал сріблястого кольору. За літієм іде берилій – теж метал, але двовалентний (з навч. літ.); Берилій та його сплави використовують у космічній та ракетній техніці (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. берилій — бери́лій (від грец. βήρυλλος – берил) хімічний елемент, символ Be, ат. н. 4; метал світло-сірого кольору. Застосовують як відбивач, уповільнювач і джерело нейтронів у атомних реакторах. Сполуки Б. дуже отруйні. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. берилій — Ве, хіміч. елемент з атомним числом 4; крихкий, досить твердий сріблястий метал; стійкий до атмосферного впливу (має місце пасивація); міститься в мінералах (напр. Універсальний словник-енциклопедія
  6. берилій — БЕРИ́ЛІЙ, ю, ч. Хімічний елемент — дуже легкий, твердий метал сріблястого кольору. За літієм іде берилій — теж метал, але двовалентний (Заг. хімія, 1955, 79). Словник української мови в 11 томах