беркутеня

БЕРКУТЕНЯ́, я́ти, с.

Пташеня беркута.

Непокірне беркутеня наскрізь проткнуло гострим кігтем долоню мисливця (із журн.);

* Образно. На територiї пiдроздiлу “Беркут” функцiонує дитяча спортивна секцiя “Юне беркутеня” (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me