беркутеня
БЕРКУТЕНЯ́, я́ти, с.
Пташеня беркута.
Непокірне беркутеня наскрізь проткнуло гострим кігтем долоню мисливця (із журн.);
* Образно. На територiї пiдроздiлу “Беркут” функцiонує дитяча спортивна секцiя “Юне беркутеня” (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me