бета
БЕ́ТА, и, ж.
Друга літера грецького алфавіту.
Оскільки грецька “бета” у Візантії вимовлялася як “віта”, на Русь ім'я Варвара разом із введенням християнства прийшло за візантійським зразком (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me