бета

БЕ́ТА, и, ж.

Друга літера грецького алфавіту.

Оскільки грецька “бета” у Візантії вимовлялася як “віта”, на Русь ім'я Варвара разом із введенням християнства прийшло за візантійським зразком (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бета — бе́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бета — -и, ж. Друга літера грецької абетки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бета — бе́та (грец. βήτα – Β,β) друга літера грецького алфавіту. Словник іншомовних слів Мельничука