бетаїни
БЕТАЇ́НИ, їв, мн. (одн. бетаї́н, у, ч.), спец.
Органічні речовини рослинного походження, багато з яких є амфотерними поверхнево-активними речовинами.
Бетаїн запобігає ураженню кишковика тварин та птиці шкідливими мікроорганізмами (з наук.-техн. літ.);
Бетаїн активізує фотосинтез і допомагає переборювати стреси від впливу токсинів (з наук.-техн. літ.);
Буряк містить бетаїн, з якого в організмі людини утворюється фізіологічно активний холін (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бетаїни — -ів, мн. Природні органічні речовини, які є похідними амінокислот. Великий тлумачний словник сучасної мови