бешкетливий

БЕШКЕ́ТЛИВИЙ, а, е.

Схильний до бешкетування, пустощів.

Яскраво-червоні губи на тлі смертельної блідості обличчя скидалися більше на підмальований бешкетливою рукою надгробний пам'ятник, ніж на живе лице (Б. Антоненко-Давидович);

Тоді знову виникав бешкетливий настрій, і він з нетерпінням очікував на подорожнього (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бешкетливий — див. бешкетник Словник синонімів Вусика