бешкет
БЕ́ШКЕТ, у, ч.
1. Грубий, непристойний вчинок, сварка, колотнеча; безчинство, буча.
Якось само собою перевелась на селі п'яна парубоча сваволя, бійки та нічний галас. Ті, що недавно робили бешкет, тепер втяглись в роботу, у гуртове читання (М. Коцюбинський);
[Корній Данченко:] Годі вам, сусідо, лаятися! Чого це ви прийшли в чужу хату, та ще й бешкет учинили? (Б. Грінченко);
З підлітка працюючи на торговельних суднах, він нібито встиг уже побувати в далеких плаваннях, але потім за якийсь хмільний бешкет був списаний з корабля (О. Гончар);
* Образно. Хутко підвівшись, Гаврило прислухався до бешкету хуртовини (О. Копиленко);
// Розбій, насильство.
– Що це за бешкет і розбій?! – зустрів його [Балику] кир Єлисей, блиснувши очима. – Геть звідси! (З. Тулуб).
2. заст. Велика ганьба, сором; безчестя.
Випровадили нечестю старостів і трохи чи й не позивали ще за бешкет, що за такого жениха приходили сватати їх дочку (Г. Квітка-Основ'яненко);
[Війт:] Пан шандар нині ваш гість .. Ну, а тепер такий бешкет йому робите? (І. Франко).
Значення в інших словниках
- бешкет — (порушення порядку, пристойності) безчинство, буйство, галабурда, розм. дебош, (з грубим порушенням) хуліганство. Словник синонімів Полюги
- бешкет — бе́шкет іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бешкет — Колотнеча, сварка, буча, скандал, галабурда, сов. дебош; (комусь) Р. ганьба; (дія) бешкетування. Словник синонімів Караванського
- бешкет — -у, ч. Грубий, непристойний вчинок, сварка, колотнеча; безчинство, буча. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бешкет — див. бійка; сварка Словник синонімів Вусика
- бешкет — БЕ́ШКЕТ (порушення порядку, пристойності, супроводжуване галасом, сваркою, бійкою), ДЕБО́Ш розм. рідше, ГАЛАБУ́РДА діал.; ХУЛІГА́НСТВО (грубе порушення правил громадського порядку — як окремий випадок, так і явище в цілому). Словник синонімів української мови
- бешкет — Бе́шкет, -ту; бе́шкети, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бешкет — БЕ́ШКЕТ, у, ч. 1. Грубий, непристойний вчинок, сварка, колотнеча; безчинство, буча. Якось само собою перевелась на селі п’яна парубоча сваволя, бійки та нічний галас. Ті, що недавно робили бешкет, тепер втяглись в роботу, у гуртове читання (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- бешкет — Бешкет, -ту м. 1) Скандалъ, безчестіе, посрамленіе. Се ще йому стиднійш буде, що при людях такий бешкет йому зробили. Кв. 2) Шумъ, смятеніе. Шейк. --------------- Бешкет, -ту м. = бескет. Київ усе по бешкетах та по кручах. Зміев. у. Словник української мови Грінченка