1. Словник української мови Грінченка

бешкет

Бешкет, -ту

м.

1) Скандалъ, безчестіе, посрамленіе. Се ще йому стиднійш буде, що при людях такий бешкет йому зробили. Кв.

2) Шумъ, смятеніе. Шейк.

---------------

Бешкет, -ту

м. = бескет. Київ усе по бешкетах та по кручах. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бешкет — (порушення порядку, пристойності) безчинство, буйство, галабурда, розм. дебош, (з грубим порушенням) хуліганство. Словник синонімів Полюги
  2. бешкет — бе́шкет іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. бешкет — Колотнеча, сварка, буча, скандал, галабурда, сов. дебош; (комусь) Р. ганьба; (дія) бешкетування. Словник синонімів Караванського
  4. бешкет — -у, ч. Грубий, непристойний вчинок, сварка, колотнеча; безчинство, буча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бешкет — БЕ́ШКЕТ, у, ч. 1. Грубий, непристойний вчинок, сварка, колотнеча; безчинство, буча. Якось само собою перевелась на селі п'яна парубоча сваволя, бійки та нічний галас. Ті, що недавно робили бешкет, тепер втяглись в роботу, у гуртове читання (М. Словник української мови у 20 томах
  6. бешкет — див. бійка; сварка Словник синонімів Вусика
  7. бешкет — БЕ́ШКЕТ (порушення порядку, пристойності, супроводжуване галасом, сваркою, бійкою), ДЕБО́Ш розм. рідше, ГАЛАБУ́РДА діал.; ХУЛІГА́НСТВО (грубе порушення правил громадського порядку — як окремий випадок, так і явище в цілому). Словник синонімів української мови
  8. бешкет — Бе́шкет, -ту; бе́шкети, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. бешкет — БЕ́ШКЕТ, у, ч. 1. Грубий, непристойний вчинок, сварка, колотнеча; безчинство, буча. Якось само собою перевелась на селі п’яна парубоча сваволя, бійки та нічний галас. Ті, що недавно робили бешкет, тепер втяглись в роботу, у гуртове читання (Коцюб. Словник української мови в 11 томах