бешкетний

Бешкетний, -а, -е

Скандальный, скандалезный.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бешкетний — бешке́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бешкетний — -а, -е. 1》 Схильний до бешкетування, безчинства. 2》 Грубий, непристойний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бешкетний — БЕШКЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Схильний до бешкетування, безчинства. – Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (М. Стельмах). 2. Грубий, непристойний. З центру села долинав бешкетний спів (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  4. бешкетний — див. бешкетник Словник синонімів Вусика
  5. бешкетний — БЕШКЕ́ТНИЙ (схильний до бешкетування), РОЗБИШАКУВА́ТИЙ розм., ГАЛАБУ́РДНИЙ діал., ХУЛІГА́НИСТИЙ розм. (схильний до порушення громадського порядку). Словник синонімів української мови
  6. бешкетний — Бешке́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бешкетний — БЕШКЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Схильний до бешкетування, безчинства. — Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 132). 2. Грубий, непристойний. Словник української мови в 11 томах