бешкетний

Значення в інших словниках

1. бешкетний — бешке́тний прикметник Орфографічний словник української мови
2. бешкетний — БЕШКЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Схильний до бешкетування, безчинства. – Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (М. Стельмах). 2. Грубий, непристойний. З центру села долинав бешкетний спів (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
3. бешкетний — див. бешкетник Словник синонімів Вусика
4. бешкетний — БЕШКЕ́ТНИЙ (схильний до бешкетування), РОЗБИШАКУВА́ТИЙ розм., ГАЛАБУ́РДНИЙ діал., ХУЛІГА́НИСТИЙ розм. (схильний до порушення громадського порядку). Словник синонімів української мови
5. бешкетний — Бешке́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. бешкетний — БЕШКЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Схильний до бешкетування, безчинства. — Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 132). 2. Грубий, непристойний. Словник української мови в 11 томах
7. бешкетний — Бешкетний, -а, -е Скандальный, скандалезный. Словник української мови Грінченка