бешкетний

БЕШКЕ́ТНИЙ (схильний до бешкетування), РОЗБИШАКУВА́ТИЙ розм., ГАЛАБУ́РДНИЙ діал., ХУЛІГА́НИСТИЙ розм. (схильний до порушення громадського порядку). — Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (М. Стельмах); З кожним роком він ставав усе розбишакуватішим та непокірнішим. Гордо носив синці та ґулі, як військові відзнаки, а часто приходив і з розсіченим лобом (А. Дімаров); — Галабурдний хлопець, — зітхнула Антоніна Павлівна, — росте, як бур'ян, — тільки й знає свій футбол... (Ю. Мокрієв). — Пор. 1. задери́куватий.

ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм. рідше, ОТРЯ́ХУВАТИЙ діал. Подумала (Ніна) про нього, як про малого хлоп'яка, задерикуватого, зухвалого, непокірливого (О. Копиленко); Хазяїн був задирливий і вередливий.. чоловік (Марко Вовчок); Задирливе личко відразу стало таке покірне та тихе (С. Васильченко); Тамара розхвилювалася, вона пригадала зустріч з забіякуватим хлопчиком (А. Хижняк); Замість пісні несміливо плеснула задириста частушка (М. Стельмах); Микита такий задиркуватий і вічно в'язне, і дратує Настусю (О. Копиленко); Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Словник Б. Грінченка); Колону.. очолює високий, отряхуватий на вигляд Володя Вайсман (О. Гончар). — Пор. бешке́тний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бешкетний — бешке́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бешкетний — -а, -е. 1》 Схильний до бешкетування, безчинства. 2》 Грубий, непристойний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бешкетний — БЕШКЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Схильний до бешкетування, безчинства. – Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (М. Стельмах). 2. Грубий, непристойний. З центру села долинав бешкетний спів (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  4. бешкетний — див. бешкетник Словник синонімів Вусика
  5. бешкетний — Бешке́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бешкетний — БЕШКЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Схильний до бешкетування, безчинства. — Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 132). 2. Грубий, непристойний. Словник української мови в 11 томах
  7. бешкетний — Бешкетний, -а, -е Скандальный, скандалезный. Словник української мови Грінченка