бешкетництво
БЕШКЕ́ТНИЦТВО, а, с.
1. Вчинки, поведінка бешкетника.
Він притис долоні рук до грудей, як це робить дитина, коли хоче довести свою непричетність до виявленого бешкетництва (Ю. Смолич);
// Порушення дисципліни, пустування.
Студенти сиділи тісним гуртком .. і на все реагували голосніше, ніж це було б потрібно, з якимсь школярським бешкетництвом (Ю. Смолич).
2. Нахил до бешкетування.
Вони [підлітки] з бешкетництва його [невільника] камінням побивають (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бешкетництво — бешке́тництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бешкетництво — -а, с. 1》 Вчинки, поведінка бешкетника. 2》 Нахил до бешкетування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бешкетництво — БЕШКЕ́ТНИЦТВО, а, с. 1. Вчинки, поведінка бешкетника. Він притис долоні рук до грудей, як це робить дитина, коли хоче довести свою непричетність до виявленого бешкетництва (Смолич, І, 1958, 253); // Порушення дисципліни, пустування. Словник української мови в 11 томах