бирнак

БИРНА́К, а́, ч., діал.

Палиця з гачком, якою ловлять овець.

Довжелезний бирнак.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бирнак — -а, ч. Палиця з гачком, якою ловлять овець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бирнак — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. бирнак — Бирнак, -ка м. Палка съ крючкомъ, которою ловятъ овецъ. Словник української мови Грінченка