бирочка
БИ́РОЧКА¹, и, ж.
Зменш. до би́рка¹ 1.
Хоч отара й молода – Бирочок з десяток, Та ростиме, не біда! Є вже сім ягняток (П. Воронько).
БИ́РОЧКА², и, ж.
Зменш. до би́рка².
На вікнах і на підлозі стояли всякі квіти з бирочками (Д. Ткач).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бирочка — би́рочка 1 іменник жіночого роду, істота вівця би́рочка 2 іменник жіночого роду дощечка Орфографічний словник української мови
- бирочка — -и, ж. Зменш. до бирка II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бирочка — БИ́РОЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до би́рка³ 1. Хоч отара й молода — Бирочок з десяток. Та ростиме, не біда! Є вже сім ягняток (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 138). БИ́РОЧКА², и, ж. Зменш. до би́рка². На вікнах і на підлозі стояли всякі квіти з бирочками (Ткач, Плем’я.., 1961, 302). Словник української мови в 11 томах
- бирочка — Бирочка, -ки ж. ум. отъ биря. Словник української мови Грінченка