бирюльки

БИРЮ́ЛЬКИ, льок, мн. (одн. бирю́лька, и, ж.).

1. Набір дрібних предметів для гри, яка полягає в діставанні предмета з купки, не поворухнувши решти.

Гачечки, дзиґи, кубики, бирюльки – простота цих іграшок сприяє розвиткові дитячої уяви (із журн.).

2. розм. Дрібниці, які не заслуговують на увагу.

Накупили собі туристичних бирюльок.