1. Словник української мови у 20 томах

биря

БИ́РЯ, і, ж., дит.

Вівця, ягня; вівці, ягнята.

“Гей, орлику-братику! Ти високо літаєш, Ти далеко видаєш. Чи не бачив ти моєї .. бирі?” (з думи);

Як піду я яром по долині Свої бирі гукати (П. Чубинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. биря — би́ря іменник жіночого роду дит. Орфографічний словник української мови
  2. биря — -і, ж., дит. Вівця, овечка, ягня; вівці, ягнята. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. биря — БИ́РЯ, і, ж., дит. Вівця, овечка, ягня; вівці, ягнята. "Гей, орлику-братику! Ти високо літаєш, Ти далеко видаєш. Чи не бачив ти моєї.. бирі?" (Укр.. думи.., 1955, 288); Як піду я яром по долині Свої бирі гукати (Чуб., V, 1874, 1172). Словник української мови в 11 томах
  4. биря — Биря, -рі ж. Дѣтск. овца. О. 1861. ѴІІІ. 8. Як піду я яром по долині свої бирі гукати. Чуб. ум. биренька, бирочка, бирочка. Словник української мови Грінченка