1. Словник української мови у 20 томах

бистро

БИ́СТРО, розм.

Присл. до би́стрий.

Тільки птиця хутко гору перелітає, риба бистро ріку перепливає (Марко Вовчок);

Ніч бистро надходила (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бистро — би́стро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бистро — Присл. до бистрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бистро — би́стро швидко (ст): Пан Шмалємберґ бистро, зґрабно затягнув свої чорні рукавички і відкрив портфеля (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. бистро — див. швидко Словник синонімів Вусика
  5. бистро — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови
  6. бистро — БИ́СТРО. Присл. до би́стрий. Бистріше бігли [троянці] од хортів (Котл., І, 1952, 228); Тільки птиця хутко гору перелітає, риба бистро ріку перепливає (Вовчок, І, 1955, 330); Ніч бистро надходила (Коцюб., І, 1955, 315). Словник української мови в 11 томах