бистро

БИ́СТРО. Присл. до би́стрий.

Бистріше бігли [троянці] од хортів (Котл., І, 1952, 228);

Тільки птиця хутко гору перелітає, риба бистро ріку перепливає (Вовчок, І, 1955, 330);

Ніч бистро надходила (Коцюб., І, 1955, 315).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бистро — би́стро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бистро — Присл. до бистрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бистро — БИ́СТРО, розм. Присл. до би́стрий. Тільки птиця хутко гору перелітає, риба бистро ріку перепливає (Марко Вовчок); Ніч бистро надходила (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. бистро — би́стро швидко (ст): Пан Шмалємберґ бистро, зґрабно затягнув свої чорні рукавички і відкрив портфеля (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бистро — див. швидко Словник синонімів Вусика
  6. бистро — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови