биточок

БИТО́ЧОК, чка, ч.

Зменш. до бито́к¹.

На сковорідках смажили те, що тепер називають шашликами, биточками (О. Довженко);

Биточки подають на стіл зі сметаною або сметанним соусом (із журн.);

Мандрівники їли перловий суп і маленькі коричневі биточки (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. биточок — бито́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. биточок — див. биточки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. биточок — БИТО́ЧОК, див. бито́чки. Словник української мови в 11 томах