биток
БИТО́К¹, тка́, ч.
Кругла котлета з посіченого або відбитого м'яса.
Книш захотів битків у сметані (Панас Мирний).
БИТО́К², тка́, ч.
Кийок, палиця і т. ін., взагалі предмет, яким б'ють у грі.
Він же добре поціляв битком, як малим грав у бабки (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- биток — бито́к 1 іменник чоловічого роду котлета бито́к 2 іменник чоловічого роду палиця Орфографічний словник української мови
- биток — I див. битки. II -тка, ч. Шматок свинцю, палиця і т. ін., взагалі предмет, яким б'ють у грі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- биток — БИТО́К¹ див. битки́. БИТО́К², тка́, ч. Шматок свинцю, палиця і т. ін., взагалі предмет, яким б’ють у грі. Він же добре поціляв битком, як малим грав у бабки (Панч, О. Пархом., 1939, 12). Словник української мови в 11 томах