благовіститися
БЛАГОВІСТИ́ТИСЯ, и́ться, недок., рел.-церк.
Пас. до благовісти́ти.
Закон і Пророки були до Івана [Хрестителя]; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- благовіститися — благовісти́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови