благовість
БЛА́ГОВІСТЬ, і, ж.
Те саме, що Блага́ вість (див. вість).
Ісус Христос був розп'ятий і похований людьми, але потім був воскрешений і вознесений на небеса Богом. Це благовість для кожної людини (з рел.-церк. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me