благовість

БЛА́ГОВІСТЬ, і, ж.

Те саме, що Блага́ вість (див. вість).

Ісус Христос був розп'ятий і похований людьми, але потім був воскрешений і вознесений на небеса Богом. Це благовість для кожної людини (з рел.-церк. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me