1. Словник української мови у 20 томах

благодатний

БЛАГОДА́ТНИЙ, а, е.

Який дає щастя, добро, радість, достаток, користь.

Задоволення і певність після побіди [перемоги] над завзятим Довбущуком перелилися в душі його в благодатне почуття надії (І. Франко);

Це був благодатний дощ першої половини червня (О. Донченко);

Настала благодатна пора року, коли природа особливо щедро розкриває свої багатства, свої живлючі сили для оздоровлення людини, доброго її відпочинку (з газ.);

// Багатий, щасливий.

Аж ось .. Прийшла молодиця На той хутір благодатний У найми проситься (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благодатний — (який виявляє ласку, приносить приємність) благословенний. Словник синонімів Полюги
  2. благодатний — благода́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. благодатний — -а, -е. Який дає щастя, добро, радість, достаток. || Багатий, щасливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. благодатний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  5. благодатний — БЛАГОДА́ТНИЙ (який приносить щастя, добро, радість, достаток і т. ін.), БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ заст., уроч., БЛА́ГОСНИЙ заст., уроч., рідше. Це був благодатний дощ першої половини червня (О. Донченко); — Пшениця посходила, значиться, місце благословенне... (І. Словник синонімів української мови
  6. благодатний — БЛАГОДА́ТНИЙ, а, е. Який дає щастя, добро, радість, достаток. Задоволення і певність після побіди [перемоги] над завзятим Довбущуком перелилися в душі його в благодатне почуття надії (Фр., V, 1951, 14); Це був благодатний дощ першої половини червня (Донч. Словник української мови в 11 томах