благодатний
БЛАГОДА́ТНИЙ, а, е. Який дає щастя, добро, радість, достаток.
Задоволення і певність після побіди [перемоги] над завзятим Довбущуком перелилися в душі його в благодатне почуття надії (Фр., V, 1951, 14);
Це був благодатний дощ першої половини червня (Донч., V, 1957, 548);
Настала благодатна пора року, коли природа особливо щедро розкриває свої багатства, свої живлючі сили для оздоровлення людини, доброго її відпочинку (Рад. Укр., 19.V 1957, 1);
// Багатий, щасливий.
Аж ось.. Прийшла молодиця На той хутір благодатний У найми проситься (Шевч., І, 1951, 314).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- благодатний — (який виявляє ласку, приносить приємність) благословенний. Словник синонімів Полюги
- благодатний — благода́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- благодатний — -а, -е. Який дає щастя, добро, радість, достаток. || Багатий, щасливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- благодатний — БЛАГОДА́ТНИЙ, а, е. Який дає щастя, добро, радість, достаток, користь. Задоволення і певність після побіди [перемоги] над завзятим Довбущуком перелилися в душі його в благодатне почуття надії (І. Франко); Це був благодатний дощ першої половини червня (О. Словник української мови у 20 томах
- благодатний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
- благодатний — БЛАГОДА́ТНИЙ (який приносить щастя, добро, радість, достаток і т. ін.), БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ заст., уроч., БЛА́ГОСНИЙ заст., уроч., рідше. Це був благодатний дощ першої половини червня (О. Донченко); — Пшениця посходила, значиться, місце благословенне... (І. Словник синонімів української мови