1. Словник української мови у 20 томах

благоліпний

БЛАГОЛІ́ПНИЙ, а, е, книжн.

Гарний.

– Розплющую очі, – а він такий благоліпний, кучері в'ються по плечах, щоки рум'яні (М. Коцюбинський);

– Дивлюсь – аж де взявся переді мною муж юний і благоліпний (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благоліпний — благолі́пний прикметник книжн. Орфографічний словник української мови
  2. благоліпний — -а, -е, книжн., заст. Гарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благоліпний — Красний, прекрасний Словник чужослів Павло Штепа
  4. благоліпний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  5. благоліпний — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  6. благоліпний — БЛАГОЛІ́ПНИЙ, а, е, книжн., заст. Гарний. — Розплющую очі, — а він такий благоліпний, кучері в’ються по плечах, щоки рум’яні (Коцюб., II, 1955, 115); — Дивлюсь — аж де взявся переді мною муж юний і благоліпний (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 259). Словник української мови в 11 томах