благоліпно
БЛАГОЛІ́ПНО, книжн.
Присл. до благолі́пний.
Святі апостоли зі співами оточували благоліпно прикрашений одр (з церк. літ.);
// у знач. пред.
– Гарно! дивно! благоліпно! – сказав отець Тарасій швидко й голосно (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- благоліпно — благолі́пно прислівник незмінювана словникова одиниця книжн. Орфографічний словник української мови
- благоліпно — Присл. до благоліпний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- благоліпно — БЛАГОЛІ́ПНО, книжн., заст. Присл. до благолі́пний; // у знач. присудк. сл. — Гарно! дивно! благоліпно! — сказав отець Тарасій швидко й голосно (Н.-Лев., III, 1956, 389). Словник української мови в 11 томах