благоліпно

БЛАГОЛІ́ПНО, книжн.

Присл. до благолі́пний.

Святі апостоли зі співами оточували благоліпно прикрашений одр (з церк. літ.);

// у знач. пред.

– Гарно! дивно! благоліпно! – сказав отець Тарасій швидко й голосно (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благоліпно — благолі́пно прислівник незмінювана словникова одиниця книжн. Орфографічний словник української мови
  2. благоліпно — Присл. до благоліпний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благоліпно — БЛАГОЛІ́ПНО, книжн., заст. Присл. до благолі́пний; // у знач. присудк. сл. — Гарно! дивно! благоліпно! — сказав отець Тарасій швидко й голосно (Н.-Лев., III, 1956, 389). Словник української мови в 11 томах