благонадійний
БЛАГОНАДІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Який заслуговує на довіру, цілком надійний.
Благонадійний позичальник.
2. Який з політичного погляду не викликає недовіри у влади.
Він [Жолкевський] думав .. показати, що уряд відокремлює старшину і реєстрове благонадійне козацтво від буйної голоти і хлопства, і посіяти поміж козаками розбрат (З. Тулуб);
Справжня література може бути лише там, де її роблять не ретельні й благонадійні чиновники, а мрійники, бунтівники, скептики (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- благонадійний — благонаді́йний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- благонадійний — -а, -е, заст. 1》 Який заслуговує на довіру, цілком надійний. Благонадійний позичальник. 2》 У дореволюційній Росії – який з політичного погляду не викликав недовіри у влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
- благонадійний — Надійний, певний Словник чужослів Павло Штепа
- благонадійний — БЛАГОНАДІ́ЙНИЙ заст. (який з політичного погляду не викликає недовіри у влади), БЛАГОНАМІ́РЕНИЙ заст., БЛАГОМИ́СЛЯЧИЙ заст. рідко. Він думав.. Словник синонімів української мови
- благонадійний — БЛАГОНАДІ́ЙНИЙ, а, е, заст. 1. Який заслуговує на довіру, цілком надійний. Благонадійний позичальник. 2. У дореволюційній Росії — який з політичного погляду не викликає недовіри у влади. Він [Жолкевський] думав.. Словник української мови в 11 томах