благонадійний

БЛАГОНАДІ́ЙНИЙ заст. (який з політичного погляду не викликає недовіри у влади), БЛАГОНАМІ́РЕНИЙ заст., БЛАГОМИ́СЛЯЧИЙ заст. рідко. Він думав.. показати, що уряд відокремлює старшину і реєстрове благонадійне козацтво від буйної голоти і хлопства, і посіяти поміж козаками розбрат (З. Тулуб); Вільнодумець (Пушкін) не тільки не став "благонаміреним", а й безмежно поглибив свою ненависть до рабства, свою любов до волі і народу (М. Рильський). — Пор. 1. наді́йний.

НАДІ́ЙНИЙ (про людину — який викликає повне довір'я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), ПЕ́ВНИЙ, ВІ́РНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ, ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, ВИ́ВІРЕНИЙ (який виправдав себе на ділі). І не втаю: Я поміж них шукав Собі надійних, вірних подорожніх (М. Нагнибіда); На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний "максим" (Ю. Яновський); Кармелюк був обережний і до себе приймав тільки людей певних і випробуваних (В. Кучер); Дід Галактіон сказав, що є один певний і справжній засіб упіймати вусате страховище (сома) (О. Донченко); — ..Довірені люди. Посадовити скрізь таких сповірених, перевірених, передовірених (П. Загребельний); Перевірений метод. — Пор. благонаді́йний.