1. Словник української мови в 11 томах

благонадійний

БЛАГОНАДІ́ЙНИЙ, а, е, заст.

1. Який заслуговує на довіру, цілком надійний.

Благонадійний позичальник.

2. У дореволюційній Росії — який з політичного погляду не викликає недовіри у влади.

Він [Жолкевський] думав.. показати, що уряд відокремлює старшину і реєстрове благонадійне козацтво від буйної голоти і хлопства, і посіяти поміж козаками розбрат (Тулуб, Людолови, II, 1957, 203).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благонадійний — благонаді́йний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. благонадійний — -а, -е, заст. 1》 Який заслуговує на довіру, цілком надійний. Благонадійний позичальник. 2》 У дореволюційній Росії – який з політичного погляду не викликав недовіри у влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благонадійний — Надійний, певний Словник чужослів Павло Штепа
  4. благонадійний — БЛАГОНАДІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який заслуговує на довіру, цілком надійний. Благонадійний позичальник. 2. Який з політичного погляду не викликає недовіри у влади. Він [Жолкевський] думав .. Словник української мови у 20 томах
  5. благонадійний — БЛАГОНАДІ́ЙНИЙ заст. (який з політичного погляду не викликає недовіри у влади), БЛАГОНАМІ́РЕНИЙ заст., БЛАГОМИ́СЛЯЧИЙ заст. рідко. Він думав.. Словник синонімів української мови