1. Словник української мови в 11 томах

благоліпно

БЛАГОЛІ́ПНО, книжн., заст. Присл. до благолі́пний;

// у знач. присудк. сл.

— Гарно! дивно! благоліпно! — сказав отець Тарасій швидко й голосно (Н.-Лев., III, 1956, 389).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благоліпно — благолі́пно прислівник незмінювана словникова одиниця книжн. Орфографічний словник української мови
  2. благоліпно — Присл. до благоліпний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благоліпно — БЛАГОЛІ́ПНО, книжн. Присл. до благолі́пний. Святі апостоли зі співами оточували благоліпно прикрашений одр (з церк. літ.); // у знач. пред. – Гарно! дивно! благоліпно! – сказав отець Тарасій швидко й голосно (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах