благословлятися
БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, рідко БЛАГОСЛОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. благословля́ться; недок., БЛАГОСЛОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. благословля́ться; док.
Діставати благословення.
Зроду-віку по-християнському в церкві вінчалися і благословлятися під ікони ставали (Ю. Смолич);
Благословилась Марусенька у свого татка на посад сісти (Сл. Гр.).
◇ (1) Благословля́тися (рідко бра́тися) / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок, на світа́ння), безос. – світати, розвиднюватися.
[Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш);
Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук);
Ніч – довгу, холодну, дрімотливу – пробув Василь на станції... А як стало благословлятися на світанок – вирушив у дорогу (П. Інгульський);
Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах);
– Розказуйте швиденько, бо незабаром вже на світання благословиться, то й не встигну я поради вам дати (Марко Вовчок);
Другого дня, тільки на світ заблагословилось, Трохим збудив Данила город орати (Л. Яновська);
Надворі благословилося на світ (І. Багряний).
Значення в інших словниках
- благословлятися — благословля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- благословлятися — -яюся, -яєшся, недок., благословитися, -влюся, -вишся; мн. благословляться; док. Діставати благословення. Благословлятися (благословитися) на світ безос. — розвиднятися, світати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- благословлятися — див. їсти Словник синонімів Вусика
- благословлятися — благословля́тися / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Фразеологічний словник української мови
- благословлятися — БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і рідко БЛАГОСЛОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. благословля́ться; недок., БЛАГОСЛОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. благословля́ться; док., заст. Діставати благословення. Словник української мови в 11 томах