благословляти

БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., БЛАГОСЛОВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. благословля́ть; док. і рідко недок., кого, що.

1. бібл. Давати милість, благодать, допомогу і т. ін. кому-, чому-небудь; обдаровувати благами (про Бога).

Ти, Господи, благословлятимеш праведного, милістю вкриєш його, як щитом! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Нехай благословляє нас Бог, і всі кінці землі хай бояться Його! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

// кого ким, чим, розм. Давати, дарувати (про Бога).

Живе Олеся рік і другий .. і четвертий. Благословив Господь діточками: три сини як три соколи (Марко Вовчок).

2. рел.-церк. Хрестити кого-небудь, проказуючи при цьому молитву, побажання.

– Що ж ти нас не благословляєш, панотче? – каже Сомко Череваневі (П. Куліш);

Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх та хрестить... (Марко Вовчок);

Сиділа [Згода] на балконі нового будинку та все лиш усміхалася та благословила (І. Франко);

Дай вам Боже.. дочечку до року до вінця благословити... (Леся Українка);

Благослови ж, матусю, чумаків На їх непевну і тяжку дорогу (М. Рильський);

Перед початком роботи делегатів та гостей благословили на добро священики Української автокефальної православної та Української греко-католицької церков (з газ.);

* Образно. Природа .. лагідно благословляла людські веселощі (Я. Качура).

3. перев. на що. Давати згоду на що-небудь, дозволяти кому-небудь щось.

– Я піду у черниці, – промовляє Катря .. – Я [батько] ніколи тебе на се не благословлю! (Марко Вовчок);

Вмер старий Варлаам.., перед смертю благословивши свого учня йти в печери (М. Грушевський).

4. уроч. Прославляти, хвалити кого-, що-небудь.

Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Умийся, серце, щоб пізнала [мати] тебе .. І Господа благословляла за долю добрую твою (Т. Шевченко);

Старий Гурте?.. поселився у капітана і благословить його ім'я та пильнує його дітей (І. Франко).

5. Бажати кому-, чому-небудь добра, миру, благодаті і т. ін.

Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Не платіть злом за зло або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення (Біблія. Пер. І. Огієнка).

◇ (1) Бо́же (Го́споди) благослови́ – уживається як побажання успіху перед початком якої-небудь справи, схвалення якихось дій.

– Благословіть сей чесний і важкий хліб у піч посадити! – Боже благослови! (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Сотник (підходить до сина, хрестить його і цілує):] Боже тебе благослови, моя дитино! (Т. Шевченко);

(2) [Ле́две (ще ті́льки)] благословля́ло / благослови́ло на світ, безос. – світало, розвиднялося.

Щебетання ластівок над вікном її невеличкої кімнати будило її [Марію], ще тільки благословляло на світ; а коли з-за обрію витикалося сонце, воно заставало її вже в полі (Д. Бедзик);

Ось і сьогодні схопився [Твердохліб], ледве на світ благословило. Дні весняні гарячі, сівба тільки-но почалася, тут не до сну (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благословляти — благословля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. благословляти — І БЛАГОСЛОВИТИ давати благословення; (в дорогу) накладати хрест, хрестити; (на священство) висвячувати, (на що) схвалювати <�дозволяти, акцептувати, санкціонувати <�що; (Господа) хвалити, славити, уславляти, прославляти, вихваляти; (дітьми) наділяти, не обходити. Словник синонімів Караванського
  3. благословляти — 1. Передавати благодать Святого Духа; 2. Знаменувати рукою з певним чином складеними пальцями або хрестом, Євангелієм, іконою, дикирієм та трикирієм Словник церковно-обрядової термінології
  4. благословляти — -яю, -яєш, недок.; благословити, -влю, -виш; мн. благословлять; док., перех. 1》 Хрестити кого-небудь, проказуючи при цьому молитву, побажання. 2》 перев. на що. Давати згоду на що-небудь, дозволяти кому-небудь щось. 3》 уроч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. благословляти — див. славити Словник синонімів Вусика
  6. благословляти — (ле́две (ще ті́льки)) благословля́ло / благослови́ло на світ, безос. Розвиднюється. Щебетання ластівок над вікном її невеличкої кімнати будило її (Марію), ще тільки благословляло на світ; а коли з-за обрію витикалося сонце... Фразеологічний словник української мови
  7. благословляти — ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. благословляти — БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко БЛАГОСЛОВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. благословлять; недок., БЛАГОСЛОВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. благословлять; док., перех. 1. заст. Хрестити кого-небудь, проказуючи при цьому молитву, побажання. Словник української мови в 11 томах
  9. благословляти — Благословля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. благословити, -влю, -виш, гл. 1) Благословлять, благословить, давать, дать благословеніе. Чуб. І. 70. Владика благословляє нас на рушення. Стор. МПр. 51. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. н. Словник української мови Грінченка