1. Словник української мови у 20 томах

благотворний

БЛАГОТВО́РНИЙ, а, е.

Який добре впливає; корисний, сприятливий.

Ніхто не знає, коли вона [любов] народжується, чим живиться, але кожен відчуває її велике, благотворне горіння, що дає наснагу і силу життя (М. Олійник);

Візантія живе в християнських обрядах, в образотворчому і музичному мистецтві багатьох країн, що відчули на собі її благотворний вплив (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благотворний — благотво́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. благотворний — -а, -е. Який справляє добрий вплив; корисний, сприятливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благотворний — Добродійний, доброчинний, життєдайний, лікувальний, див. Словник чужослів Павло Штепа
  4. благотворний — КО́РИ́СНИЙ (який дає добрі наслідки, здатний приносити користь); НЕБЕЗКОРИ́СНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм. (який дає певну користь); ДО́БРИЙ, ДОБРОДІ́ЙНИЙ, БЛАГОДІ́ЙНИЙ, ДОБРОЧИ́ННИЙ, БЛАГОТВО́РНИЙ (в основі якого лежить бажання добра комусь... Словник синонімів української мови
  5. благотворний — БЛАГОТВО́РНИЙ, а, е. Який робить добрий вплив; корисний, сприятливий. Благотворний вплив могутньої радянської культури уже приносить свої плоди (Гончар, Зустрічі.., 1950, 10). Словник української мови в 11 томах