благотворний

КО́РИ́СНИЙ (який дає добрі наслідки, здатний приносити користь); НЕБЕЗКОРИ́СНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм. (який дає певну користь); ДО́БРИЙ, ДОБРОДІ́ЙНИЙ, БЛАГОДІ́ЙНИЙ, ДОБРОЧИ́ННИЙ, БЛАГОТВО́РНИЙ (в основі якого лежить бажання добра комусь; який робить добрий вплив). Душа Ольги світлішала в дружбі, корисній праці (О. Копиленко); Якби його було вчити замолоду.., який би то вийшов пожиточний чоловік з нього! (М. Коцюбинський); Треба слухати доброї ради (М. Коцюбинський); Під благодійним сонячним промінням підводились прибиті дощем жита (Н. Рибак); Послухавсь товариш і ліг, і натруджене тіло і душу сон доброчинний в ту же саму хвилю міцно обняв (Дніпрова Чайка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благотворний — благотво́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. благотворний — -а, -е. Який справляє добрий вплив; корисний, сприятливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благотворний — Добродійний, доброчинний, життєдайний, лікувальний, див. Словник чужослів Павло Штепа
  4. благотворний — БЛАГОТВО́РНИЙ, а, е. Який добре впливає; корисний, сприятливий. Ніхто не знає, коли вона [любов] народжується, чим живиться, але кожен відчуває її велике, благотворне горіння, що дає наснагу і силу життя (М. Словник української мови у 20 томах
  5. благотворний — БЛАГОТВО́РНИЙ, а, е. Який робить добрий вплив; корисний, сприятливий. Благотворний вплив могутньої радянської культури уже приносить свої плоди (Гончар, Зустрічі.., 1950, 10). Словник української мови в 11 томах