1. Словник української мови у 20 томах

благочинство

БЛАГОЧИ́НСТВО, а, с., рел.-церк.

Посада благочинного.

Він [о. Артемій] став недавно благочинним, і це благочинство пригодилось йому, щоб через його добувати собі користь навіть од сусідніх дідичів (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благочинство — благочи́нство іменник середнього роду посада благочинного Орфографічний словник української мови
  2. благочинство — -а, с., заст. Посада благочинного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благочинство — БЛАГОЧИ́НСТВО, а, с., заст. Посада благочинного. Він [о. Артемій] став недавно благочинним, і це благочинство пригодилось йому, щоб через його добувати собі користь навіть од сусідніх дідичів (Н.-Лев., IV, 1956, 45). Словник української мови в 11 томах