благуватий

БЛАГУВА́ТИЙ, а, е, діал.

Недоумкуватий, дурнуватий.

Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Л. Смілянський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благуватий — -а, -е, діал. Недоумкуватий, дурнуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. благуватий — див. дурний Словник синонімів Вусика
  3. благуватий — БЛАГУВА́ТИЙ, а, е, діал. Недоумкуватий, дурнуватий. Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Сміл., Зустрічі, 1936, 127). Словник української мови в 11 томах
  4. благуватий — Благуватий, -а, -е Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209. Словник української мови Грінченка