благуватий
БЛАГУВА́ТИЙ, а, е, діал. Недоумкуватий, дурнуватий.
Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Сміл., Зустрічі, 1936, 127).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- благуватий — -а, -е, діал. Недоумкуватий, дурнуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- благуватий — БЛАГУВА́ТИЙ, а, е, діал. Недоумкуватий, дурнуватий. Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах
- благуватий — див. дурний Словник синонімів Вусика
- благуватий — Благуватий, -а, -е Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209. Словник української мови Грінченка