1. Словник української мови у 20 томах

блаженно

БЛАЖЕ́ННО.

Присл. до блаже́нний 1.

Я .. блаженно озираюсь і дивлюсь на професора (М. Івченко);

Тут він сів на пеньочку, блаженно простяг ноги й довго відсапувався (І. Багряний);

Обличчя його [Івана] блаженно сяяло, й він щасливо усміхався (Б. Антоненко-Давидович);

Вона була така щаслива в цю мить і так блаженно сяяли її блискучі очі (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блаженно — блаже́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. блаженно — Присл. до блаженний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блаженно — БЛАЖЕ́ННО. Присл. до блаже́нний. Вона була така щаслива в цю мить, і так блаженно сяяли її блискучі очі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 141). Словник української мови в 11 томах