1. Словник української мови у 20 томах

блакитноокий

БЛАКИТНОО́КИЙ, а, е.

Який має блакитні очі.

Бачила себе Ївга блакитноокою, з русою косою (Н. Рибак);

* Образно. Стелився по землі блакитноокий барвінок (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блакитноокий — блакитноо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. блакитноокий — [блакBтноокией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. блакитноокий — -а, -е. Який має блакитні очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. блакитноокий — БЛАКИТНОО́КИЙ, а, е. Який має блакитні очі. Бачила себе Івга блакитноокою, з русою косою (Рибак, Зброя.., 1943, 240); *Образно. Стелився по землі блакитноокий барвінок (Дмит., Наречена, 1959, 242). Словник української мови в 11 томах