1. Словник української мови у 20 томах

блакитно

БЛАКИ́ТНО.

Присл. до блаки́тний.

Вимережить пісню.., щоб у ній блакитно далечінь замріла (В. Чумак);

// у знач. пред.

Уже блакитно у вікні (М. Нагнибіда);

Навколо соняшно [сонячно] й блакитно (У. Самчук);

* Образно. Од блакитних просторів на душі в мене було блакитно, тепло, просторо (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блакитно — блаки́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. блакитно — Присл. до блакитний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блакитно — БЛАКИ́ТНО. Присл. до блаки́тний. Вимережить пісню.., щоб у ній блакитно далечінь замріла (Чумак, Черв. заспів, 1956, 72); // у знач. присудк. сл. Уже блакитно у вікні (Нагн., Зустрічі.., 1955, 10); *Образно. Словник української мови в 11 томах